Чумак Анастасія Іванівна

ІНФОРМАЦІЙНІ ТА КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

Чумак Анастасія Іванівна

викладач географії, Регіональний центр професійної освіти імені О.С. Єгорова

 

У статті розглянуто використання електроних носіїв у вивчені предмету географія, основні завдання науки та підбірка інтернет ресурсів для підготовки до уроку географія.

Ключові слова: мультимедіа, електронні носії, комп’ютерні технології, інтернет ресурс, веб – атласи.

Актуальність та постановка проблеми. Життя людини тісно пов‘язане з новою технікою, яка дає змогу ділитися певною інформацією вчителя та учня.

Аналіз останніх досліджень. В останні роки активну роботу проводять дослідники різних рівнів, які зосереджені на комунікативному та інформаційному рівні розвитку викладач – здобувач освіти.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Пошук оптимальних шляхів мотивації  учнів до навчально-пізнавальної діяльності, підвищення їхньої розумової активності, формування вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань є одним з актуальних завдань природничо-математичної освіти. Сьогодні викладач повинен вміти використовувати такі педагогічні та інформаційно-комунікаційні технології, які сприяли б розвитку в здобувачів освіти навчально-пізнавальної активності, самостійності, а також формуванню та розвитку ключових компетентностей. Серед таких технологій є технологія мобільного навчання з використанням додатків для мобільних пристроїв

Ресурси Інтернету із географії можна умовно поділити на такі групи: довідкові бази даних про країни світу, статистичні дані про країни і континенти, картографічні бази даних про країни і регіони, геоінформаційні системи (активні карти різного типу із різними рівнями масштабування для міст, регіонів, країн), освітні ресурси мережі (карти, публікації, фотографії ділянок земної поверхні, інформаційно-довідкові матеріали про міста і регіони країни).[3]

Типологія матеріалів для географії в мережі Інтернет

1. Наочні ресурси (картинки, відео);

2. Статистика;

3. Довідкова інформація;

4. Wев – атласи;

5. Методика;

6. Авторські публікації;

7. Видавництва навчальних посібників;

8. Нормативні документи освіти;

9. Періодичні педагогічні видання;

10. Ігри;

11. Дистанційне навчання;

12. Мережеві проекти (конкурси, олімпіади, дослідження).[2]

Визначити місце розташування об’єкта можна по вишкам стільникового зв’язку, по Wi-Fi і за допомогою GPS. Приймач GPS корисний тим, що його можна використовувати не тільки для навігації або визначення координат місцевості, а можна сфотографувати місцевість і вказати її GPS-координати (геотеги). Функціональність GPS можна використовувати в різних додатках, таких як My Tracks, TraceMyTrack і подібних їм. За допомогою цих програм запам’ятовується пройдений користувачем маршрут, швидкість руху, визначається відстань і витрачений час, а потім ця інформація прив’язується до карти. Такі функції можна використовувати на уроках географії на ІІ курсі при вивченні теми «Картографія».

Цей датчик придатний для вимірювання атмосферного тиску, завдяки чому можна спрогнозувати погоду. Для пристроїв з таким датчиком передбачено низку додатків, які дозволяють не лише вимірювати атмосферний тиск, але й аналізувати виміри, будуючи графіки по днях і по годинах та прогнозуючи зміни погоди або самопочуття людини (http://goo.gl/vfUcHG). Подібні додатки доцільно використовувати в дослідницькій діяльності учнів ІІ курсу на уроках географії (тема «Атмосфера»).

Серед різноманітних геосервісів більш детально зупинюся на Google-maps – одному з мережевих геосервісів корпорації Google, який дозволяє знаходити, відзначати, коментувати та оцінювати різні об’єкти на зображенні земної кулі з досить високою точністю.

Викладача географії мережевий сервіс Google-maps повинен зацікавити, як:

● джерело карт і зображень місцевості при вивченні географії світу чи краєзнавства;

● платформа для вирішення дослідницьких завдань з географії, пов’язаних з обчисленнями відстаней, підбором найкоротшого шляху, порівнянням особливостей різних місцевостей і т.д;

●  платформа для креативної діяльності з моделювання нового вигляду місцевостей з нанесенням різного роду зображень та об’єктів, що пов’язані з вивченням природи чи економіки;

●  методичний інструмент для організації кооперативної діяльності учнів в процесі навчання географії.

Зображення земної поверхні користувачеві цього сервісу доступно у популярному з недавнього часу форматі 3D, у режимі карти та в режимі Google Earth.

В режимі «Карти» користувач може обрати зображення земної поверхні, зроблені з супутника, які завдяки високій роздільній здатності, створюють ілюзію присутності в певній точці простору. Інший варіант – це за допомогою інструменту «Ландшафт» перейти до зображення земної поверхні, яке буде нагадувати топографічну карту.

В Google-maps інтегровано службу Google Street View, яка надає користувачам можливість «подорожувати» у тривимірній проекції вулиць. Така функціональність створена за допомогою кругового фотографування місцевості спеціальним обладнанням в режимі реального часу та створенням багатьох сферичних панорам з прив’язкою до географічних координат. За допомогою цієї служби викладач може проводити віртуальні екскурсії та огляд цікавих географічних об’єктів.

Google-maps – це не тільки карта, але й джерело текстової та візуальної інформації, пов’язаної з певним географічним об’єктом. До карти прив’язана інформація з Вікіпедії.

Виконуючи подібні завдання учні набуватимуть досвіду створення власних карт й картосхем, приходячи до розуміння того факту, що будь-яка географічна карта є авторською інтерпретацією простору. Крім того, добираючи відповідні піктограми до своїх зображень, учні самостійно прийдуть до висновку, що будь-який символ, що використовується на географічній карті, несе певну інформацію та містить у собі певний зміст.

Працюючи над власною картою, учні створюють цілий мультимедійний ресурс, в який можна інтегрувати текст, зображення, відео чи будь-який інший об’єкт шляхом надання відповідного посилання.

Важливо, що відповідний авторський продукт можна роздрукувати. Функцію друку до того ж можна використати інакше – роздрукувати «чисте» зображення частини земної поверхні, як один із варіантів її контурного зображення для організації подальшої роботи з ним учнів на уроці.

Робота учнів з Google-maps – ефективний спосіб формування такого базового вміння учнів, як вміння орієнтуватися в просторі.  Пошук відповідного місця шляхом «подорожі» по карті, коли користувач просто перетягує зображення земної поверхні у відповідному напрямку, сприяє формуванню таких вмінь учнів, як знаходити географічний об’єкт на карті та співвідносити карту з своїм прототипом – зображенням земної поверхні. Простіший спосіб (занесення назви географічного об’єкта в поле для пошуку) розвиває уміння визначати географічне розміщення об’єкта на карті словами.

Сервіс передбачає інструменти для вимірювання відстаней, обчислення площ, підбір коротшого шляху та інші маніпуляції, пов’язані з вмінням учнів знімати з карти цифрову інформацію. Застосування цих можливостей геосервісу дозволяють перекласти здійснення механічних за своєю природою операцій на комп’ютер і відвести більше часу на творчу й дослідницьку діяльність учнів.

Використання мережевого геосервісу Google-maps з метою організації кооперативної діяльності учнів є майже необмеженим за кількістю варіантів. Над однією картою може працювати будь-яка кількість користувачів мережевого геосервісу. Єдина вимога – мати обліковий запис в системі Google. Важливо, що сервіс Google-maps дозволяє чітко визначити і оцінити внесок кожного учня у створений кооперативними зусиллями продукт.

В Google-maps вбудована ГІС Google Earth  (офіційна назва українською мовою: Google Планета Земля) — це безкоштовна, вільно-завантажувана програма компаніїї Google, що відображає віртуальний глобус. У тривимірності ландшафтів поверхні Землі й полягає головна відмінність програми Google Earth від Google Maps.

Під час організації освітнього процесу в умовах адаптивного карантину  я використовую додаток Google Classroom, який простий у використанні та безкоштовний.

Впродовж 2019/2020 н.р., 2020/2021 н.р. та 2021/2022 н.р. мною були створені класи “Географія 6-9 класи”, “Природознавство 5 клас”, «Географія І курс», «Географія ІІ курс», «Історія України» та «Всесвітня історія» в яких протягом навчальних років учням 9, 8, 7, 6, 5 класів та студентам Регіонального центру професійної освіти ім. О.С. Єгорова виставлялися завдання для виконання у віртуальному класі. Дані курси досить були вдалими в період адаптивного карантину та періодів коли здобувачі освіти з будь-яких причин були відсутні на уроці. Учні отримали завдання, які самі вдома виконували і мали змогу переглянути свої оцінки. Це досить зручно для викладача й учня.

Завдання до уроку розбивалися на декілька блоків, що давало змогу учням самим оцінити власні знання та обрати відповідний рівень їх досягнень: теоретичний блок, практичний блок, тестування та творчий блок.

Застосування електронних освітніх ресурсів, комп'ютера та інтернету дозволяє зменшити кількість використовуваної для підготовки літератури і скоротити час пошуку потрібної інформації. Із застосуванням електронних освітніх ресурсів на уроках можна розширити кругозір учнів і підвищити їх інтерес до предмету. Учні на таких уроках працюють активніше: самостійно аналізують, порівнюють, описують, виконують практичні роботи.

Основні інтернет ресурси для підготовки до уроку географії:

●         http://earth.jsc.nasa.gov — сайт космічних знімків Аерокосмічного агентства США (НАСА). Найбагатша добірка фотографій Землі по розділах: міста, природні ландшафти, антропогенні ландшафти, атмосферні процеси. ENG

●         http://info.er.usgs.gov — сайт Геологічної служби США. Постійно обновлювана карта сейсмічної активності. Вулкани світу. Фотодовідник. Карта вулканів. Інформація про найбільші повені. — ENG

●         http://www.klimadiagramme.de — кліматичні діаграми по 870 точках світу. Атлас хмар. — DEU

●         http://ukr-tur.narod.ru/ Світ географії та туризму.- UA

●         http://www.meto.govt.uk/satpics/latest_IR.html — поточний космічний знімок погоди в Європі із сайту метеорологічної служби Великобританії. — ENG

●         http://www.cia.gov/cia/publications/factbook — довідник ЦРУ США по країнах світу. Новітня статистична інформація . — ENG

●         http://www.census.gov — сайт Бюро переписів США. Новітні дані по населенню США (штати, міста, агломерації, етнічні й расові групи). Демографічні піраміди. — ENG

●         http://www.oica.net — сайт Міжнародної організації виробників автомобілів. Статистика по виробництву автомобілів і деяких інших транспортних засобів. — ENG

●         http://fotw.vexillum.com/flags — сайт, що розповідає про прапори із усього світу. Прапори держав, частин держав, міст, політичних рухів. Опис прапорів. Історія виникнення прапорів. Обрані герби. — ENG

●         http://www.lib.utexas.edu/maps — колекція географічних карт Техаського університету. Карти регіонів і країн світу, плани міст, тематичні карти— ENG

●         http://www.transsib.ru — Найбагатша добірка фотографій — 2223 знімки— PУС

●         http://www.karty.narod.ru/ - Сайт рідкісних карт -PУС

●         http://nature.worldstreasure.com/ - Чудеса природи -PУС

●         http://www.rgo.ru/ - Планета Земля -PУС

●         http://www.greenpeace.org/russia/ru/ - Грінпіс -PУС

●         http://www.unesco.ru/rus/index.php - Юнеско -PУС

●         http://www. basni.narod.ru "Мандрівник" - довідник країн світу. Відомості про географічне положення, державний устрій, населення, історію і економіку країн світу. PУС

ВИСНОВКИ. Отже, використання продуктів компанії Google для учасників освітнього процесу сприяє формуванню здібностей до використання комп’ютерної техніки, роботи з інформацією, а також поетапному формуванню професійних компетентностей, необхідних сучасній людині. На нашу думку, використання Google технологій, що вимагає впровадження інноваційних підходів і новітніх інформаційних ресурсів, може збагатити процес навчання. Компетентне використання інформаційних продуктів Google всіма учасниками освітнього процесу надає можливість підвищити рівень пізнавальної активності, а також бути потужним мотиваційним інструментом для підтримки та сприяння особистісно-орієнтованого навчання і самовдосконалення учнів. Перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.           Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології   навчання. – К. «Видавництво А. С.К», 2003

2.           Ільїнський А.М. Використання інформаційних технологій на уроках географії // Географія. – 2004.

3.           Юхимович О. Використання комп’ютерної техніки під час вивчення географії // Географія та основи економіки в школі. – 2003.