Колечкіна Олена Миколаївна

 

Робота з візуальними джерелами інформації на уроках суспільствознавчих дисциплін як засіб розвитку пізнавальних здібностей та критичного мислення учнів

 Колечкіна Олена Миколаївна,

викладач Регіонального центру професійної освіти ім. О.С. Єгорова

Актуальність роботи полягає у її спрямованості на вирішення одного з найважливіших завдань сучасної історичної освіти – формування свідомої, патріотично налаштованої особистості, яка може через першоджерела вирізняти достовірну інформацію та критично ставитися до фейків в умовах неоголошеної війни з Росією. Візуальні джерела дозволяють сформувати історичні компетентності учнів, розвивати аналітичне та критичне мислення, сприяти запам’ятовуванню на рівні образного мислення, якісно підготувати учнів до складання ЗНО.

Провідною ідеєю роботи є забезпечення формування предметних компетентностей учнів через використання візуальних першоджерел та застосування технології розвитку критичного мислення з метою здобуття навичок вирізнення достовірної інформації та якісної підготовки учнів до ЗНО.

Мета роботи: розкрити вплив різноманітних візуальних джерел на формування історичних компетентностей учнів за допомогою технології розвитку критичного мислення.

Основні завдання роботи:

1.                    Визначити науково-методичні аспекти використання візуальних джерел на уроках історії.

2.                    Розглянути види візуальних джерел та їх роль у формуванні історичних компетентностей.

3.                    Розкрити деякі аспекти роботи з візуальними джерелами на уроках історії з використання технології розвитку критичного мислення.

4.                    Показати результативність використання візуальних джерел на уроках історії.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

В сучасному світі величезна кількість історичної інформації, а ще більше тлумачень однієї й тієї ж події. Здебільшого учні повторюють те, що вони чули від своїх батьків чи знайомих, не звертаючи уваги на те, що почуте суперечить здоровому глузду. Можливість об’єктивно вивчити історію дає робота з першоджерелами. Візуальні джерела не завжди є першоджерелами, вони можуть нести інформацію необхідну автору, але тут вступає в дію майстерність педагога, який має підібрати контент уроку таким чином, щоб він був історично достовірним і максимально повно розкривав тему.

З прагматичної точки зору критичне мислення розглядається як науковий підхід до розв'язування широкого кола проблем — від буденних до професійних. Ідея розвитку критичного мислення зародилася у США, сягає своїм корінням у праці відомих американських психологів ХХ ст. У. Джемса та Дж. Д'юї. Засновник Інституту Критичного мислення Метью Ліпман визначав критичне мислення як кваліфіковане, відповідальне мислення, що виносить правильні судження, тому що засноване на критеріях, виправляє себе (самовдосконалюється) та враховує контекст. Американська спільнота однією з перших почала перетворюватись на інформаційне суспільство, яке характеризується змінами, що прискорюються. Інформація почала набувати якісно нових функцій, які можна порівняти з базисними функціями землеволодіння в Середньовіччі або капіталу в Новий час. Інформаційна революція містить вагому антропологічну складову, що передбачає вдосконалення не лише техніки та технологій, але й людини, передусім її мислення. Ті, хто не міг пристосуватися до нових умов життя, часто не могли впоратися з новими складними питаннями, до того ж ставали легкою здобиччю шахраїв. В Америці серйозно поставилися до цієї проблеми і почали шукати нові підходи до навчання своїх громадян. М. Ліпман започаткував практику навчання критичного мислення і пов'язував необхідність такого навчання із тим, що демократичне суспільство потребує розумних громадян, а не просто раціональних. Вченний запровадив програму «Філософія для дітей», яка давала змогу навчати дітей мислити з початкових класів і до закінчення школи.

Основне призначення критичного мислення — це розв'язання проблем (завдань), а головним результатом критичного мислення є судження. Висунення гіпотез — це одне з ключових умінь в критичному розмірковуванні, оскільки наявність проблеми передбачає формулювання припущень щодо її розв'язку. Психологічно критичне мислення покоїться на прагненні до творчого пошуку, жадобі до знань.

Отже, критичне мислення — це система суджень, яка дозволяє аналізувати інформацію таким чином, щоб на її підставі ухвалювати раціональні рішення. Глобально — це здатність відрізняти брехню від істини, що надзвичайно важливо в так звану епоху постправди, в яку ми зараз живемо. Навички критичного мислення дають змогу не розгубитися у перенасиченому інформацією середовищі й не піддаватися маніпуляціям. А ще критичне мислення важливе у переговорах та допомагає аргументувати свою точку зору.

Головним чином критичному мисленню притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення. Усього можна виділити 7 головних принципів критичного мислення:

·   усвідомленість;

·   самостійність;

·  рефлексивність (самоаналіз);

·   цілеспрямованість;

·   обґрунтованість;

·  контрольованість;

·  самоорганізованість.

Психолог Даніель Канеман виділяє у людській психіці дві системи. Cистема 1 — це швидкий спосіб мислення, вона дозволяє швидко приймати рішення. Система 2 — це аналітична робота, яка вимагає часу та зусиль. Вони обидві потрібні, але важливо залучати кожну у відповідний час.

Три інструменти для розвитку критичного мислення. Лупа — це презумпція хибності. Усе почуте, прочитане чи навіть побачене варто піддавати сумніву. Дзеркало знадобиться, щоб пам’ятати, що ми бачимо світ через власне відображення. Вивчайте когнітивні викривлення і не давайте їм заманити вас у пастку. Ваги потрібні, щоб ставати на бік опонента.

Засади критичного мислення:

·  Нічого не беріть на віру.

·  Зважайте на мотив вчинку/позиції.

·  Робіть власне дослідження.

·  Ставте запитання.

·  Розбивайте великий масив інформації на менші частини.

·  Не вважайте, що ви завжди маєте рацію.

·  Не бійтеся помилятися.

Два останні пункти особливо стосуються вчителів: помилятися нормально. Замість того, щоб наполягати, що ваша думка — правильна, перетворіть це на вправу з критичного мислення: ти вважаєш, що я помилилась, зроби власне дослідження і доведи, що маєш рацію.

Критичне мислення слід починати розвивати від самого народження в сім’ях. Поки дитина росте, вона збирає досвіди і враження, і це вже є мислення і рефлексії. Несвідомо дитина сама вчиться критичного мислення. Тому і подальший розвиток цієї навички треба включати в різні види робіт. Передусім, через правильно поставлені питання — відкриті запитання завжди кращі за закриті.

Поміркуйте про те, як видобути найбільше думок з ваших учнів. Залучайте дітей до групової командної роботи та втілення проектів. Ми краще вчимося один від одного. Робота в групах допомагає зрозуміти, як мислять інші люди, прийняти, що вони мислять інакше і мають іншу точку зору. Навчатися в команді — це відкривати власний розум до нових ідей і розвивати толерантність. Це готує учнів до майбутнього, бо людина так чи інакше працюватиме в колективі.

Критичне мислення знадобиться не лише перед виборами, а й коли доводиться приймати важливі рішення щодня. У цьому допоможуть п’ять простих кроків:

1. Формулюйте питання — іншими словами, знайте, що ви шукаєте.

2. Збирайте інформацію — знаючи, чого прагнете, зможете з обширу інформації відібрати лише те, що відповідає вашому запиту.

3. Застосовуйте інформацію. Приймаючи рішення, запитайте себе: чи моя інтерпретація інформації звучить логічно? Коли отримуєте лист із повідомленням, що ви виграли мільйон, подумайте, що формує моє ставлення до цієї інформації? Зважаючи на докази, чи можливо таке, що ви виграли?

4. Замислюйтесь над наслідками. Приміром, якийсь кандидат у президенти обіцяє знизити ціну на бензин. Здавалося б, звучить чудово. Але подумайте про екологічні наслідки такого вчинку.

5. Досліджуйте інші точки зору. Запитайте себе: чому стільки людей симпатизують протилежному кандидатові?

Переосмислення змісту історичної освіти є одним з найважливіших завдань українського суспільства. Як показала практика, хто володіє інформацією та засобами масової інформації – той володіє світом. Величезна кількість неперевіреної інформації щоденно виливається на громадян України і не всі можуть відрізнити правдиву інформацію від фейкової. Тому в сучасних умовах неоголошеної інформаційної війни одним з найважливіших завдань історичної освіти є розвиток історичних компетентностей, аналітичних здібностей учнів, критичного мислення для того, щоб виховати свідомого громадянина, патріота своєї країни, який може об’єктивно сприймати будь-яку інформацію та протистояти гібридній війні.

Особливості використання візуальних джерел у практиці викладача історії.

За час педагогічної діяльності мною було зроблено висновок про необхідність візуалізації навчального матеріалу оскільки більшість учнів, якщо і усвідомлює події та явища історичного минулого, але не зовсім ясно їх уявляє. Візуальні джерела дозволяють оживити історію для учнів, створити картину історичного минулого, яка активізує їх пізнавальну діяльність, що у свою чергу дає можливість більш продуктивно формувати предметні компетентності учнів.

Досвід показує, що для роботи на уроках історії доцільно використовувати такі види візуальних джерел: карти та картосхеми, відео, фото, плакати, карикатури, документи, ІКТ, статистичні дані, інфографіку. Для оптимізації навчального процесу всі види електронних візуальних джерел, які використовуються мною, зібрані у Банк візуальних джерел та відкриваються через гіперпосилання. Це своєрідний паспорт комплексно-методичного забезпечення предмету електронними джерелами інформації. Кабінет обладнано комп’ютером і на уроках постійно використовуються ІКТ. Візуальні джерела на паперових носіях систематизовані у папках відповідно до кожної теми і зберігаються у шафах, які знаходяться у підсобці.

Карти та картосхеми. Формування просторової компетенції відбувається через вивчення карт та картосхем. Кабінет суспільних наук забезпечений історичними картами на паперових носіях, але не в повному обсязі, тому використовуються атласи на цифрових носіях, в тому числі і авторський «Електронний атлас з історії України». Він містить карти з історії України, які стосуються різних аспектів життя країни у ХХ столітті і які вдалося зібрати протягом кількох років. Подібний атлас створений і з всесвітньої історії. Крім того для формування просторової компетенції учнів створені картки-завдання з використанням картографічних матеріалів: «Мовний склад населення України», «Територіальні надбання Радянської України 1939-1954 рр.».

Відео. Підходи до використання відео на уроці можуть бути різними. Відео може слугувати ілюстрацією, яка дозволить заглибитися в епоху, що вивчається, а може бути предметом аналізу. Роль викладача у цьому процесі забезпечити оптимальний підбір відео для уроку, які дозволять реалізувати мету уроку та сформувати предметні компетентності. На сучасному етапі розвитку техніки і технологій підбір та накопичення відео можна зробити за допомогою Інтернету, зокрема на власному каналі на відеохостингу YouTube чи за допомогою хмарних технологій. Сучасна методика викладання дозволяє не тільки використовувати старі форми роботи, а й використовувати маловідомі, або й авторські методи роботи. Для накопичення відео доцільно використовувати самостійну роботу учнів. Практикую такий вид домашнього завдання, як підбір відео до тем, що були вивчені. Перед учнями ставляться такі вимоги:

- відео має бути коротким (3-5 хвилин);

- відео має бути української мовою;

- відео має розкривати суть періоду, теми, питання.

Фото. Аналіз фото дозволяє зробити незаангажовані висновки, візуалізує історичний процес, активізує пізнавальну діяльність, розвиває історичні та життєві компетенції. У своїй практиці проведення уроків до фото звертаюся постійно. Результатом пошукової роботи став посібник «Фотоісторія. Погляд на ХХ століття крізь об’єктив фотоапарату». Цей збірник містить підбірку цікавих історичних фотографій, зроблених у різних країнах, у різні роки, в різних історичних умовах. Фото розташовані в хронологічній послідовності: починають підбірку фото початку ХХ століття, завершують сучасні. В центрі уваги фотографа - людина та її діяльність у різних історичних умовах. Людина всесильна чи безсильна в залежності від країни, умов та часу. Кожне фото викликає певну емоцію: від жалю та співчуття до бажання змінити світ. І це емоційне забарвлення також працює на активізацію пізнавальної діяльності учнів, підвищення інтересу до історії як науки, на формування предметних компетентностей, толерантності, непримиримого ставлення до насильства. Посібник починається з орієнтовної схеми загального аналізу історичних фотографій, потім до кожного фото підібрані індивідуальні запитання, які дають змогу спрямувати пізнавальну діяльність учнів у напрямку розвитку критичного мислення та зробити необхідні акценти на зображенні.

Підбір фото здійснено таким чином, що вони підштовхують учнів до отримання як знань за програмою з історії, так і понадпрограмних, а, отже, розрахований в тому числі і на обдарованих учнів. Фото становлять інтерес не тільки для учня, а й для викладача, тому що спонукають до самоосвіти, чи людини, що просто цікавиться історією. Зібрані фото це насамперед маловідомі знімки, неочікуваний ракурс, що дає змогу по-новому побачити ті чи інші речі, події, явища, особи, здивувати, стимулювати учня до отримання нових знань чи пошукової роботи. Проаналізувавши фото, учні можуть отримати уявлення про ту чи іншу подію, явище, період історії, зрозуміти характер особистості, події, епохи.

Плакати. Плакат – особливий вид мистецтва до того ж ідеологізованого. Плакати по-своєму висвітлюють епоху. Вони лаконічні, доводять певний аргумент, є відбитком якоїсь державницької ідеї, складовою ідеології. Плакати створювалися для впливу не лише на свідомість громадян, а і на підсвідомість. Первинне призначення плакату – викликати певні, запрограмовані почуття, спонукати до певних дій. Тому історична інформація, яка може бути здобута на підставі аналізу плакату може бути тільки опосередкованою, а, отже, особливої ваги набуває критичне мислення учнів. Це інформація про те, чого хотіла влада, якою вона бачила ідеального громадянина. Головним чином це інформація про ідеологію. Їх доцільно використовувати під час проведення практичних робіт. При роботі з плакатом обов’язково потрібно звертати увагу на аналіз тексту, пам’ятаючи, що він є суттєвим елементом плакату. У деяких випадках його варто аналізувати окремо.

Карикатури. Карикатури дозволяють розрядити обстановку на уроці. Зазвичай вони несуть інформаційне навантаження, яке не просто розпізнати учням. Тому використання карикатур не зовсім простий шлях візуалізації навчального матеріалу, але досить дієвий. Розвивають аналітичні здібності учнів, увагу, узагальнюють знання. Для розуміння карикатури учням необхідно знати конкретні факти, що лежать в її основі, та розуміти мову зображення. Під час демонстрації карикатури встановлюється, хто зображений або що зображено, які суспільні явища відображені, яка головна ідея карикатури, яку роль у суспільному житті вона відігравала тоді і яку тепер. Карикатура по суті загострює ситуацію, доводить до абсурду, висміює, “окарикатурює”. Тобто, вона повинна здебільшого викликати яскраві негативні емоції, а вони завжди сильніші, яскравіші. ніж позитивні Тому з цим видом зображень треба поводитись дуже обережно, адже карикатура по суті була зброєю і зброєю небезпечною.

Реклама. Текст реклами може дати дуже багато інформації і про повсякденне життя, і про економічну ситуацію, і навіть про соціальну структуру і соціальні відносини. Виконання завдань дозолить отримати багато конкретно-історичної інформації і використовувати її багатьма способами.

Плакати, карикатури, рекламні листівки вміщені у посібниках «Україна в роки Другої світової війни (1939-1945рр.) мовою документів», «Використання архівних матеріалів на уроках з історії краю», «Дидактичне забезпечення теми «Друга світова війна (1939-1945рр.)».

Художня картина. Методи роботи з художніми картинами співпадають з методами роботи з плакатом та карикатурою. Варто тільки звертати більше уваги на естетичний момент – які художні засоби використовує автор, за допомогою яких прийомів він намагається донести головну ідею свого твору, яка це ідея, як можна її оцінити? При вивченні тем з історії культури без використання художніх картин обійтися неможливо. Теми, що розкривають історію образотворчого мистецтва, особливо ХХ століття, потребують демонстрації зображень, адже все різноманіття жанрів, напрямів і течій художнього мистецтва не можливо пояснити словами. Посібник «Розвиток культури країн зарубіжного світу у ХХ столітті» створений у вигляді презентацій. Теми з історії культури завжди досить складні для викладання та засвоєння через великий об'єм інформації, необхідність візуального її сприйняття та порівняно невелику кількість годин, що заплановані на вивчення теми.

Посібник зроблено за допомогою програми Microsoft Power Point, яка дозволяє візуалізувати величезний за обсягом матеріал. Гіперпосилання, що є у посібнику, двох видів. Перший вид – це посилання по особам в український сегмент інтернет-енциклопедії "Вікіпедія". Другий вид посилань - на сайти, де є картини художників, або твори музикантів та композиторів.

Документи. Одне з найважливіших джерел інформації на уроках історії - історичні документи. Основна компетентність, що формується при вивченні історичних джерел – це інформаційна. Аналіз документів дозволяє формувати також мовленнєву компетенцію, яка передбачає вміння учнів будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії; логічну, що передбачає вміння учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів; аксіологічну - вміння учнів формулювати оцінки і версії історичного руху й розвитку. Звичайно, аналіз документу неможливий без критичного мислення учнів. До документів слід віднести листівки, звернення, відозви, розпорядження, накази, довідки, особисті документи, справи, анкети тощо. Важливо сформувати в учнів розуміння, що власна думка має базуватися на конкретних історичних фактах, а не на вигадках, що свідчитиме про них як про інтелектуальних людей.

В наш час, коли архіви постійно оприлюднюють безліч різноманітних документів, проблеми з їх підбором не існує. Підбір, використання, накопичення документів для уроків історії призвели до створення кількох посібників. Архівні документи зібрані у посібниках «Тема «Україна в роки Другої світової війни (1939-1945рр.) мовою документів» та «Використання архівних матеріалів на уроках з історії краю». Всі документи, що вміщені в збірнику «Використання архівних матеріалів на уроках з історії краю», взяті з сайту Державного архіву Кіровоградської області, де працівники архіву періодично створюють документальні виставки on-line. Це невичерпне джерело відомостей та документів з історії міста та області, які стосуються різних аспектів життя людини в історичних умовах ХХ – ХХІ століття.

Опорні конспекти. Кожна тема програми забезпечена дидактичними матеріалами: опорні конспекти («Фактори, що впливали на розвиток української культури в 1917-1921рр.», «Освітня політика урядів в 1917-1921 рр.», «Україна в перші повоєнні роки (1945-початок 50-хрр.)», «Основні етапи економічних реформ у період перебудови»), схеми («Течії Руху Опору в Україні (1941-1944рр)»), таблиці («Реформи М.Хрущова», «Політика румунського уряду щодо українських земель», «Політика Польщі щодо українських земель»), картки-завдання, завдання для практичних робіт та наочними матеріалами (фото історичних діячів та подій, презентації та відео). Усі вони систематизовані по темам у папках відповідно до програми з предметів та Положення про кабінет. Напрацювання минулих років оформлені у збірки «Опорні конспекти з історії України» та «Всесвітня історія. Опорні конспекти».

Статистика. Аналіз різних статистичних викладок дає змогу зробити власні висновки, отримати інформацію з першоджерела, уникнути нав’язування думки педагогом чи оточенням. Але існують і певні труднощі. Доцільніше статистику використовувати в роботі з старшими учнями, оскільки для ґрунтовного аналізу цифр вони повинні мати необхідний запас знань не лише з історії, а й з інших предметів. Краще, коли попередньо буде вивчена тема, яка стане підґрунтям для аналізу статистичних даних. Ще одна проблема полягає в тому, що не всі учні можуть аналізувати цифри, тому необхідно використовувати індивідуальний підхід або диференціювати завдання. Виходячи з цього слід зазначити, що процес використання статистики не може обмежуватися лише одним уроком. Для отримання позитивних результатів має бути система роботи зі статистичними відомостями.

Ефективність формування предметних компетентностей на уроках історії через використання ІКТ.

В сучасних умовах, коли реформування освіти стало нагальною потребою, а Міністерство освіти і науки розглядає створення інноваційного середовища в освітніх і наукових закладах та вирішує проблему забезпечення нової якості освітнього контенту в іншому світлі постають інформаційно-комунікаційні технології. ІКТ важко назвати новітньою освітньою технологією, проте завжди можна знайти нові підходи, нове бачення форм роботи, по-новому поставити акценти. Хоча ІКТ у більшості випадків використовуються як ілюстрація до уроку, творчий педагог завжди шукає не лише оптимальні інноваційні технології, а й нові підходи та можливості добре відомих форм і методів роботи.

Веб-сайти. Мною створено персональний сайт, на якому розміщено посібники і підручники, електронний атлас, опорні конспекти. Ресурси сайту учні можуть використовувати як для підготовки до уроків, так і під час самопідготовки до ЗНО. Крім того сайт дає можливість опанувати текст електронного підручника, якщо відсутній друкований, здійснювати дистанційне навчання. (https://sites.google.com/view/olenakolechkina)

Соціальні мережі. Сучасне покоління учнів забагато часу проводить у соціальних мережах. Сьогодні одна з найпопулярніших соціальних мереж – Facebook. Для протидії бездумному перегляду непотрібної інформації, розширення кругозору, підвищення інтересу до історії, розвитку предметних компетентностей учнів на Facebook була створена група «Реальна історія», яка покликана показати учасникам групи фото та відео реальних історичних подій, явищ, особистостей. Учні мають змогу не лише переглядати фото та відео, вміщені на зазначеній сторінці, а й висловити власну думку з приводу вміщених матеріалів, додати цікаві фото, поділитися новинами інших груп, що мають відношення до періоду новітньої історії.

Хмарні технології. Мета використання відеохостингу YouTube – це, насамперед, зберігання відео. Мій канал містить кілька плейлистів серед яких «Українська революція», «Україна. Війна», «Історія України. Відлига». Крім запозичених відео, тут розміщено і авторські. На сьогодні існують програми, які дозволяють створювати відео з фото, об’єднувати чи роз’єднувати уривки, що дозволяє викладачу підготувати до уроку матеріали, що якнайкраще розкривають суть теми.

Google Диск – єдиний простір для зберігання файлів і роботи з ними. Використання сервісу Форми Google дає можливість виконати тестові завдання та одразу отримати оцінку, Google Диск доцільно використати для розміщення додаткових матеріалів та для здачі створених чи підібраних відео, презентацій, документів. Учні не обмежуються у формі здачі домашнього завдання. Вони можуть надіслати його викладачеві на електронну пошту, додати на Google Диск чи у групу на Facebook, що додатково формує культуру користування Інтернетом та розміщення матеріалів.

Інфографіка. Це візуальне відображення даних, призначене для швидкого сприйняття. Адепти інфографічного способу відображення інформації давно зрозуміли просту істину: люди не хочуть витрачати багато часу і сил на нові знання. І єдиний спосіб полегшити їм завдання: добре структурувати інформацію та дуже лаконічно її представити. До інфографіки відносимо діаграми, схеми, графіки, карти. І виникли вони аж ніяк не в XXI ст. Просто зараз існує більше інструментів для створення привабливої інфографіки. У банку візуальних джерел виділена окрема папка, яка вміщує цей вид візуальних джерел.

Карти знань. Карта знань (англійською Mind map, карта розуму, пам'яті, думок) — сукупність діаграм і схем, що в наочному вигляді демонструють думки, тези, пов’язані одна з одною та об’єднані загальною ідеєю. Про переваги ментальних карт сказано вже багато. Головною перевагою їх використання вважаю їх здатність систематизувати навчальний матеріал. Досить складні питання для учнів за допомогою ментальної карти можна розкласти на складові: передумови – суть – результати – наслідки. При цьому чітко прослідковуються причинно-наслідкові зв’язки.

Використання ІКТ на уроках дає результат, коли у викладача є система використання цих технологій, коли він послідовно і наполегливо втілює в життя свої наробки, формує в учнів вміння працювати з подібними джерелами інформації. Візуалізувати навчальний матеріал для учнів за допомогою ІКТ, мабуть, найпростіше.

Особливості використання технології розвитку критичного мислення на уроках історії.

Серед найбільш ефективних прийомів організації пізнавальної діяльності учнів під час вступної частини уроку опишемо асоціації, мозковий штурм, кластери, роботу в парах, 2–4 — всі разом, кошик ідей.

Якщо ви передбачаєте для вступної частини уроку до 5 хвилин, пам’ятаючи, що у вас попереду істотний за обсягом матеріал, гарним прийомом стануть асоціації. Можна запропонувати учням по черзі висловитися, про те, які асоціації в них викликає основне поняття уроку. Запишіть список цих асоціацій на дошці. Потім запропонуйте учням подумати над записаними словами і запитайте в них, як можуть розвиватися події далі? Обговорення цих питань дасть змогу учням «увійти» в тему, згадати те, що вони чули, зробити деякі передбачення, які вони матимуть змогу перевірити протягом вивчення теми.

Варіантів мозкового штурму може бути декілька, обирати їх слід залежно від складу класу й мети вашої взаємодії. Насамперед це може бути мозковий штурм у загальному колі. Його починаємо постановкою перед учнями чітко сформульованого проблемного питання, яке дає змогу висувати багато версій для відповіді. Учитель запрошує учнів висловити ідеї, коментарі, навести фрази або слова, пов’язані з цією проблемою. Усі пропозиції учнів слід записувати на дошці або великому аркуші паперу в порядку їх подання без зауважень, коментарів або питань. Під час «висунення ідей» не можна нехтувати жодною. Якщо ви обговорюватимете ідеї і оцінюватимете їх під час висловлювання, учні зосередять увагу на обстоюванні своїх ідей, а не на спробах запропонувати нові й досконаліші. Слід також заохочувати всіх до висунення якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї. Якщо під час мозкового штурму не вдається отримати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники бояться висловлюватися – «двічі» думають, перед тим, як сказати). Спонукайте учнів також розвивати або змінювати ідеї інших. Об’єднання або зміна раніше висунених ідей часто веде до висунення нових, які перевершують висловлені раніше. Обговоріть й оцініть запропоновані ідеї.

Іншим варіантом проведення мозкового штурму є «мережа» або «кульки». У цьому випадку пускове слово (запитання) записуємо в «кульці» в центрі дошки. Якщо обговорюються споріднені проблеми, їх записуємо показуючи зв’язок з раніше записаним. Варто зазначити, що такий мозковий штурм «вільного» типу дає можливість за дуже короткий час (три – п’ять хвилин) записати всі ідеї, що виникли. Узагальнюючи, маємо обговорити та оцінити запропоновані ідеї. Нарешті мозковий штурм можна провести в парах. Для цього запропонуйте учням спочатку скласти список ідей з теми індивідуально. За кілька хвилин запропонуйте їм об’єднатися в пари й поділитися своїми ідеями один з одним, а потім доповнити свій список. Пізніше ви можете попросити пари учнів викласти свої ідеї усьому класу, одночасно ви записуватимете їх на дошці.

Прийом кластер чимось подібний до мозкового штурму «кульки», для його застосування потрібно до 5 хв. Він передбачає виокремлення смислових одиниць тексту й графічне оформлення їх у певному порядку у вигляді грона. Згадайте, що, роблячи якісь записи, замальовки на пам’ять, ми, часто інтуїтивно, розподіляємо їх особливим чином, компонуємо за категоріями.

Гроно – графічний прийом систематизації матеріалу, коли наші думки вже не громадяться, а розташовуються як гроно – у певному порядку. Правила роботи дуже прості. Малюємо модель сонячної системи: зірку, планети й їх супутники. У центрі «зірка» – це наша тема (вихідне поняття), навколо неї «планети» – великі смислові одиниці, які потрібно з’єднати прямою лінією із зіркою, у кожної планети свої «супутники», у супутників – свої. Кластери допомагають учням у ситуаціях, коли під час письмової роботи запас думок вичерпується. Система кластерів охоплює більшу кількість інформації, ніж ви б могли отримати за звичайної письмової роботи. Цей прийом може бути застосований на етапі виклику, коли ми систематизуємо інформацію ще до знайомства з основним джерелом (текстом) у вигляді питань або заголовків смислових блоків. Великий потенціал має цей прийом на етапі рефлексії: це виправлення хибних припущень у «попередніх кластерах», заповнення їх на основі нової інформації, встановлення причиново-наслідкових зв’язків між окремими смисловими блоками (робота може бути індивідуальною, у групах; з усієї теми або з окремих смислових блоків).

Дуже важливим моментом є презентація «нових» кластерів. Такі завдання сприяють не лише систематизації матеріалу, але й установленню причиново-наслідкових зв’язків між «гронами». Завданням може стати й укрупнення одного або декількох «грон», виділення нових, якщо, наприклад, ми хочемо детальніше розглянути матеріал про особливості певного регіону. Тоді вчитель посилює цю частину уроку, надавши учням можливість продовжити дослідження з теми, виконати творче завдання вдома.

Продуктивним прийомом є й обговорення пропонованого проблемного запитання в парах або з використанням прийому «2–4 – всі разом» (до 7–8 хв.). Використовуючи цей прийом, сформулюйте запитання та дайте учням 1–2 хвилини часу для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально. Хай вони запропонують і запишуть у зошитах по 3 відповіді. Далі об’єднайте учнів у пари і попросіть їх обговорити свої ідеї один з одним, висунувши у підсумку три спільні думки про шляхи розв’язання проблеми. Визначте час на висловлення кожного в парі та спільне обговорення (до 3 хв.). Попередьте, що пари обов’язково повинні досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або шляху розв’язання. Нарешті, об’єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити заздалегідь узгоджені рішення поставленого завдання. Як і в парах, ухвалення трьох спільних відповідей щодо шляхів розв’язання є обов’язковим. Залежно від кількості учнів у класі, можна четвірки об’єднати у великі групи або перейти одразу до колективного обговорення проблеми.

Ефективним на цьому етапі буде і так званий «кошик ідей». На дошці малюємо кошик, у який буде «зібрано» все, що всі учні знають з теми, що вивчатиметься. Обмін інформацією відбувається за певною процедурою. Ставимо пряме питання про те, що відомо учням з тієї або іншої проблеми. Спочатку кожен учень згадує і записує в зошиті все, що знає (це строго індивідуальна робота, яка триває 1–2 хвилини). Потім відбувається обмін інформацією в парах або групах. Учні діляться один з одним відомим знанням (групова робота). Час на обговорення – не більше 3 хвилин. Це обговорення має бути організованим. Наприклад, учні повинні з’ясувати, у чому збіглися їхні уявлення, з приводу чого виникли розбіжності. Далі кожна група по колу називає якесь одне положення чи факт, при цьому не повторюючи раніше сказаного (таким чином складаємо список ідей). Усі відомості стисло, як тези, занотовуємо в «кошику ідей» (без коментарів), навіть якщо вони помилкові. У «кошик ідей» можна «складати» факти, думки, імена, проблеми, поняття, що мають відношення до теми уроку. Далі в ході уроку ці розрізнені у свідомості дітей факти або думки, проблеми або поняття можуть бути пов’язані в логічні ланцюги. Усі помилки виправляємо в процесі засвоєння нової інформації.

ВИСНОВКИ

Важливим аспектом формування предметних компетентностей на уроках історії, а отже і протистояння фейкам, є звернення до першоджерел, які розкривають суть епохи, діяння політичних лідерів, різні аспекти історичних подій, життя простих людей, історію рідного краю. Найбільш ефективно на уроках історії використовуються такі види візуальних джерел: карти та картосхеми, відео, фото, плакати, карикатури, документи, ІКТ, статистичні дані, інфографіка. Всі вони мають певну систематизацію у банку візуальних джерел та на Google Диску або у сервісах Google.

Аналіз візуальних джерел неможливий без використання навичок аналітичного та критичного мислення. Маючі сталі знання про минуле, учні зможуть не лише стати освіченими людьми, а ще й патріотами своєї Батьківщини, її захисниками.  Використання технології розвитку критичного мислення дозволяє сформувати як основні предметні компетенції, так і ключові, зокрема громадянську, учнів зможуть формувати власну активну життєву позицію, мати достатній рівень політичної грамотності.

Серед найбільш ефективних прийомів організації пізнавальної діяльності учнів технології розвитку критичного мислення є такі: асоціації, мозковий штурм, кластери, роботу в парах, 2–4 — всі разом, кошик ідей.

Отже, використовуючи різноманітні візуальні джерела на уроках історії, працюючи з ними використовуючи технологію розвитку критичного мислення викладач має змогу сформувати історичних компетентності учнів.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Браздецька Т.М., Хмарні технології в освіті [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwiZmqn526_iAhXCxaYKHRDCBEwQFjAAegQIAhAC&url=http%3A%2F%2F194.187.217.114%2Fdownload%2Fcloud_technologies.pdf&usg=AOvVaw2JOiIftMap4eTq7DkI8wpu

2. Касьяненко В. Використання технології розвитку критичного мислення на уроках історії. – Режим доступу: http://timso.koippo.kr.ua/hmura10/vykorystannya-tehnolohiji-rozvytku-krytychnoho-myslennya-na-urokah-istoriji/

3. Миць М. Я., Оришкевич О. М. Візуалізація навчального процесу – шлях до формування предметних компетенцій учнів на уроках історії України. Методичні рекомендації. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.olena-oryshkevych.volyn.sch.in.ua/Files/downloads/%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97.docx

4. Пометун О. МЕТОДИКА РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/3725/1/%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83%D0%BD1.PDF

5. Самойлова І.А. Хмарні технології в освіті. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://docs.google.com/presentation/d/1t1YfIIb1vH5Rsg38JZCyUJ6BoWxwps85wDja1yrNROQ/edit#slide=id.p13

РЕСУРСИ ІНТЕРНЕТУ

6.                https://uk.wikipedia.org/wiki/

7.       https://osvitoria.media/opinions/chomu-krytychne-myslennya-najpotribnisha-navychka-majbutnogo/