Шолудько Петро Михайлович

 

ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ З ПРЕДМЕТУ «ЗАХИСТ УКРАЇНИ».

 

Шолудько Петро Михайлович

викладач предмета «Захист України» Регіонального центру професійної освіти ім. О.С. Єгорова

 

АНОТАЦІЯ

Високий темп розвитку науки і техніки, потреба суспільства в людях освічених, здатних швидко змінюватися, із новим світоглядом, новим типом мислення, новими знаннями, які можна застосовувати за будь – яких обставин, людях з умінням мислити, а не тільки накопичувати певну суму знань і поглядів вимагає від вчителів нового підходу до процесу навчання, підбір таких форм і методів навчання, які б формували особистість з новим світоглядом.

Актуальність застосування нових форм і методів організації освітньої діяльності учнів підтверджується кардинальними змінами, що відбуваються у системі освіти і у суспільстві в цілому. Однозначно: змінився час, змінилась держава, змінились учні-основні замовники, «споживачі» освітніх послуг .

Національною доктриною розвитку освіти  України  концепцією загальної середньої освіти визначені стратегічні зміни у організації освітньої діяльності: від традиційного інформаційно – пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно – розвивального, спрямованого не тільки на засвоєння знань, але й на способи діяльності, на розвиток творчої особистості учня[9].

Реалізація нових векторів розвитку освіти потребує використання інноваційних педагогічних технологій, творчого пошуку [6].

Разом з цим, в умовах реальної військової агресії та захоплення території України Російською Федерацією, надзвичайно актуальним є готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України, бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби.

Саме ці завдання, визначені в Концепції національно – патріотичного виховання, успішно реалізуються на уроках  з предмету «Захист України (допризовна підготовка)».

Реалізації окреслених завдань якнайкраще сприяють інноваційні технології, використання яких є засобом для досягнення такої атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, дає можливість  учням думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції і на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах.

Мета цієї роботи: розкрити поняття інноваційних педагогічних технологій як засобу розвитку творчого потенціалу педагога, довести їх значення та важливість їх застосування у процесі викладання предмету «Захист України» для удосконалення сучасного уроку.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

За своїм змістом, формами і методами освіта не є незмінною,  адже вона весь час реагує на нові виклики цивілізації, суспільні реалії, враховує тенденції, перспективи розвитку людства.

Найзначущішою особливістю сучасної системи освіти є співіснування двох стратегій організації навчання — традиційної та інноваційної.

Терміни «традиційне (нормативне) навчання» та «інноваційне навчання» запропоновані групою вчених у доповіді Римському клубу (1978), який звернув увагу світової наукової громадськості на неадекватність принципів традиційного навчання вимогам сучасного суспільства до особистості, її пізнавальних можливостей. Інноваційне навчання трактувалось як процес і результат навчальної та освітньої діяльності, що стимулює новаторські зміни в культурі, соціальному середовищі. Воно орієнтоване на формування готовності особистості до динамічних змін у соціумі за рахунок розвитку здібностей до творчості, різноманітних форм мислення, а також здатності до співробітництва з іншими людьми[4].

 Інновація (лат. innovatio — оновлення, зміна) — нововведення, зміна, оновлення; новий підхід, створення якісно нового, використання відомого в інших цілях. Інновації в педагогіці – це процес створення та впровадження нових засобів (нововведень) для розв’язання тих педагогічних проблем, які досі розв’язували по іншому; відкриття нових форм, методів, способів педагогічної діяльності; творча реалізація нових теоретичних концепцій, ідей, систем навчання та виховання.

Інноваційні педагогічні технології як процес - це цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють  цілісний навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів [2].

 Дослідження інноваційних технологій в освіті ведуться з кінця 50-х років ХХ сторіччя, у вітчизняній практиці термін «інновація в освіті» почав використовуватися лише у середині 80-х років XX століття у зв’язку з процесами перебудови радянської освітньої системи. Проблемам інноваційної діяльності в освітній сфері було присвячено чимало досліджень провідних вчених, серед яких К.Ангеловськи, Л. Ващенко,     О. Козлова,     Н. Артикуца, М. Поташник, О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс, Г. Герасимова, Л. Ілюхина, І. Бех, Л. Даниленко, І. Дичківська, М. Кларіна, О. Пєхота, О. Попова, Л. Подимова, А. Прігожина, В. Сластьоніна, А. Хуторський та інші. Але, незважаючи на велику кількість досліджень у цьому напрямі, й нині відсутні єдині підходи як до визначення поняття «освітня інновація», так і до класифікації інновацій, орієнтованих на освітні цілі, що мають певні специфічні особливості та властивості[6].

 Основу і зміст інноваційних освітніх процесів становить інноваційна діяльність, сутність якої полягає в оновленні педагогічного процесу, внесенні новоутворень у традиційну систему. Теоретичною основою методології і інноваційних технологій є дослідження сучасних педагогів В. Безпалько,       Б. Лихачова, М. Кларина, В. Монахома, Г.Селевка. Розробкою інноваційних технологій навчання займалися також А.Єршов (комп’ютерні (інформаційні) технології), А.С. Бєлкін (педагогічна технологія створення ситуацій успіху), Ж. Піаже, Л.Виготський, Ч. Темпл, Д. Стіл, К. Мередіт (технологія розвитку критичного мислення), В. Коваленко, Б. Нікітін, П. Підкасистий, М. Стронінта (ігрові технології), О. Пометун, Л. Пироженко (інтерактивні технології), К. Баханов, Д. Дьюї, В. Кілпатрик, В. Гузєєв, І. Єрмаков, О. Пехота, І. Чечель (технології проектного навчання). Дослідники проблем педагогічної інноватики намагаються співвіднести нове у педагогіці з корисним, прогресивним, позитивним, сучасним, передовим[6].

 Аналіз інноваційної діяльності показує, що в практиці в основному впроваджуються технології, серед яких можна виділити: особистісно орієнтоване навчання та виховання, громадянську освіту, профільне навчання, технологію групової навчальної діяльності, теорію рівневої диференціації навчання, психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів, інформаційні технології, здоров’язберігаючі технології навчання, проектне навчання, теорію проблемного навчання, інтерактивні технології, технологію формування творчої особистості, театральну педагогіку, технологію навчання як дослідження, технологію гуманізації педагогічної діяльності, трансформацію педагогічних ідей В.О. Сухомлинського в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів, розвиток критичного мислення, теорію ігрових технологій. [3].

 Найбільш поширеною в Україні є технологія розвивального навчання (авт. Д.Ельконін, В.Давидов). Система розвивального навчання передбачає формування активного, самостійного творчого мислення учнів і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання.

Інтерактивні технології (авт. О.Пометун, Л. Пироженко), ідея яких полягає в тому, що процес пізнання відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Інтерактив (від анг.- взаємний та діяти). Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що освітній процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб'єктами навчання. Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок та вмінь як предметних, так і загальнонавчальних; виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей. Технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем.

Залежно від мети уроку, форм організації навчальної діяльності використовуються інтерактивні технології кооперативного навчання, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань. Групова (колективна) технологія навчання передбачає організацію навчального процесу, за якої навчання здійснюється у процесі спілкування між учнями (взаємонавчання) у групах. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною за певними ознаками, може бути постійною і мобільною.

Робота в групах (колективна) дає найбільший ефект у засвоєнні знань. Групові (колективні) технології застосовувалися ще в середні віки. Сучасна технологія розроблена і апробована О. Рівином (КСН), В. Дяченко (ГСН).

Технологічний концепт проектних технологій ( авт. Баханов К., Гузєєв В., Єрмаков І., Пєхота О.) орієнтує на дієвий спосіб здобуття нових знань у контексті конкретної ситуації та їх використання на практиці. Метод проектів як технологія у сучасних умовах трансформувався у проектну систему організації навчання, за якою учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань проектів.

Технологія особистісно орієнтованого навчання (авт. Якимська І., Савченко О., Подмазін С.) полягає у створенні оптимальних умов для розвитку й становлення особистості як суб’єкта діяльності і суспільних відносин. Особистісно-орієнтована освіта базується на таких засадах: дитина в школі - повноцінна особистість; метою освіти є становлення особистості; педагогічні відносини базуються на принципах гуманізації і демократизації; учень є суб'єктом навчальної діяльності; талановитою є кожна дитина; в основі навчання лежить позитивна Я-концепція особистості; навчання на основі успіху, відмова від примушування [4].

Інформаційні технології навчання надають доступ учням до нетрадиційних джерел інформації. Створюють можливості для творчої діяльності, формування професійних навичок. Мультимедійні технології пов'язані із створенням мультимедіа-продуктів: електронних книг, енциклопедій, комп'ютерних фільмів, баз даних. У цих продуктах об'єднаються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація. Мультимедіа-технології перетворили комп'ютер на повноцінного співрозмовника, дозволили учням (будь-якого віку), не виходячи з навчальної аудиторії, будинку, офісу, бути присутніми на лекціях видатних вчених, брати участь у конференціях, діалогах, вести кореспонденцію [7].

Мережеві технології призначені для телекомунікаційного спілкування учнів з викладачами, колегами, працівниками бібліотек, лабораторій, установ освіти тощо. Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється через всесвітню мережу Інтернет. Формами мережевої комунікації є:  електронна пошта - призначається для обміну інформацією між суб'єктами зв'язку, здійснення консультування, організації дистанційного навчання;  телеконференція - дозволяє викладачеві та учням, що знаходяться на значній відстані одне від одного, організувати спільне навчання, обговорювати навчальні проблеми, брати участь у ділових іграх, практикумах тощо в умовах так званого віртуального классу.

Технології індивідуалізації процесу навчання (А. Границька, В. Шадріков) - організація навчально-виховного процесу, при якій вибір педагогічних засобів та темпу навчання враховує індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку їх здібностей та сформованого досвіду. Його основне призначення полягає в тому, щоб забезпечити максимальну продуктивну роботу всіх учнів. Головною перевагою індивідуального навчання є те, що воно дозволяє повністю адаптувати зміст, методи та темпи навчальної діяльності дитини до його особливостей, слідкувати за кожною дією та операцією при вирішенні конкретних завдань, вносити вчасно необхідні корективи в діяльність як учня, так і вчителя [1]. В сучасній вітчизняній педагогічній практиці та теорії найбільш суттєвими прикладами технологій індивідуалізації навчання є:  проектний метод;  технологія продуктивного навчання;  технологія індивідуального навчання І. Унт; адаптивна система навчання А. Границької;  навчання на основі індивідуально-орієнтованого навчального плану В. Шадрікова[8].

Ігрові технології навчання (Й. Гензерг). Технології ігрового навчання - це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ, «проживання» ситуації). Сьогодні віддають перевагу терміну «імітація» замість «гра» (акцент переноситься на внутрішню сутність дії). Навчальні ігри мають за мету, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, розвивати творчі здібності, сприяють емоційному сприйманню змісту навчання [2].

Інтегровані технології (П. Ерднієв) - припускає, що вчитель за можливості чітко визначає реакції, поняття, ідеї та навички, які мають бути засвоєні учнем, а потім за допомогою багатостороннього підходу допомагає учневі спрямувати власну діяльність на досягнення цих цілей. При цьому учень може діяти у власному темпі, заповнюючи прогалини у своїх знаннях або пропускаючи те, що вже засвоєно [2].

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: в центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми [5].

За допомогою сучасних інноваційних технологій забезпечується можливість досягнення ефективного результату в розвитку особистісних якостей в процесі засвоєння знань, умінь, навичок. Інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, потребує особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження інновацій неможливе без педагога- дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до інновацій. [ 9].

Практичні аспекти застосування інноваційних технологій на  уроках  з предмета «Захист України»

Сучасні учні дуже відрізняються від минулих поколінь. Сучасний підліток мало читає, набагато більше часу дивиться телевізор, вільно здійснює навігацію в Інтернеті.

 В системі професійно-технічної освіти навчаються переважно учні зі слабким розвитком, низькою мотивацією до начання, несформованістю основних психічних процесів: памяті, уваги, мислення .

Основним критерієм ефективності уроків з предмета «Захист України» є сформованість в учнів ключових та предметних компетентностей, які передбачені програмою.

Враховуючи особливість сучасного учня,  на своїх уроках намагаюсь поєднувати елементи різних інноваційних технологій (особистісно орієнтованого навчання, ІКТ, інтерактивних, проблемного навчання, нетрадиційних уроків та ін.) із традиційними та наявною матеріально-технічною базою, що дозволяє забезпечити результативність  уроків з предмета «Захист України».

При підготовці до уроків ретельно продумую кожний етап, корегую матеріал, застосовую ілюстративний матеріал.

 Освітній процес організовую таким чином, щоб якнайкраще забезпечити постійну зайнятість та активність учнів.  

Форми проведення уроку, методи і прийоми організації діяльності учнів добираються в залежності від типу та виду уроку, складності навчального матеріалу, який необхідно засвоїти учням.

Засвоєння теоретичного матеріалу забезпечується шляхом застосування презентацій, анімованих схем  (види вогню та маневрів бою), опорних сигналів (управління строєм, розміщення підрозділів), слайд-шоу (бойова техніка та озброєння армій світу). Використовую ресурси Internet, особливо популярних освітніх сайтів, військових сайтів Міністерства оборони України (додаток).

Гарний результат дає застосування випереджувальних завдань пошуково-дослідницького характеру (сучасні зразки озброєння та бойової техніки ЗСУ, матеріали з історії розвитку українського війська, реалізація Міжнародного гуманітарного права).

Дієвим способом здобуття нових знань та їх використання у  конкретній ситуації  є проектна діяльність. Так при вивченні розділу основ цивільного захисту були реалізовані проекти «Зброя масового ураження – загроза людству ХХІ ст..», «Надзвичайна ситуація: як діяти»; вогневої підготовки – «Непереможна і легендарна» та ін.

Нові можливості у викладанні предмета дає використання інформаційно-комп'ютерних технологій. Використання ІКТ дає підліткам можливість для участі в створенні елементів уроку, що сприяє розвитку їх  інтересу до предмета. На уроках застосовую комп’ютер для  демонстрації слайдів, анімації, відеозаписів зразків озброєння, техніки, перегляду відео фрагментів, відеороликів по вогневій, стройовій підготовці, основам цивільного захисту, як тренажери для закріплення теоретичних знань та ін..

На заняттях стосунки між учнями і викладачем, а також учнів між собою підтримуються на зразок стосунків між військовослужбовцями Збройних Сил України.  Тому  в ході уроків, особливо практичних, практикую різні форми організації діяльності учнів.

Так тренування  у стрільбі із пневматичної гвинтівки  має змагальницький характер та відбувається за індивідуально-відбірковим принципом. Право на наступний постріл мають учні, які виконали влучно попередній.  Найкращий результат - найвищий бал.

 Тренування у виконанні нормативу по спорядженню магазина АК-74 патронами з метою інтенсифікації навчального процесу здійснюю груповим естафетним методом. Клас ділиться на декілька груп (у залежності від кількості магазинів і навчальних патронів) по 3-4 учнів. Кожна група споряджає один магазин, кожен учень – однакову кількість патронів. Виконання нормативу одночасно по команді керівника розпочинають командири груп. Спорядивши визначену кількість боєприпасів, вони.

На вміння орієнтуватися на незнайомій місцевості (у населеному пункті передають магазин наступному учневі своєї групи. Перемагає група, яка першою спорядила всі боєприпаси. При досягненні відповідного рівня підготовки ускладнюю виконання нормативу застосуванням індивідуальних засобів захисту органів дихання та використанням темряви.   

 При вивченні розділів «Прикладна фізична підготовка»  та «Основи цивільного захисту» моделюються відповідні ситуації, в яких учні повинні прийняти правильне рішення.

 Практичну складову  тактичної підготовки  відпрацьовуєм на місцевості (Гай десантників). Особливу увагу звертаю, у лісі, у полі, біля водойми) за характерними ознаками місцевих предметів, сонцю, годиннику, здатність точно визначати місце свого знаходження, чітко та правильно про нього доповідати, упевнено дотримуватися потрібного напрямку руху. Для якісного та швидкого оволодіння матеріалом моделюю різноманітні ситуації, в яких учні виступають як діючими особами, так і коментаторами.

 Головним завданням розділу «Основи медичних знань і допомоги» є оволодіння учнями достатнім для надання першої допомоги обсягом знань та вмінь при виникненні критичних ситуацій. Позитивного результату досягаю, використовуючи парний метод практичної роботи, коли одночасно працюють усі учні групи: одні – у ролі потерпілих, інші – тих, хто надає допомогу.

 З метою отримання максимального виховного результату використовую такі інноваційні форми як урок мужності, урок – реквієм, урок миру, урок-екскурсія (до військової частини, музею Бойової слави та ін..).

 Такі уроки проводжу до Дня ЗС України, Дня захисника України, Дня вшанування учасників бойових дій на території інших країн, Дня перемоги над нацизмом у другій світовій війні. На уроки запрошуюся військовослужбовці – учасники бойових дій в зоні АТО, в Афганістані, рідних та близьких воїнів, які загинули під час виконання конституційного обов’язку захисту Батьківщини. Намагаюсь задіяти максимальну кількість учнів не в якості глядачів, а учасників.

Застосування інноваційних технологій сприяє     залученню учнів до активної навчально – пізнавальної діяльності завдяки новизні і нетрадиційності викладу матеріалу;     підвищенню інтересу і загальної мотивації до навчання; формуванню вмінь самостійно здобувати знання (пошук інформації в мережі Internet); індивідуалізації навчання відповідно до здібностей і нахилів; розвитку критичного мислення, формуванню дослідницьких, інформаційних, комунікативних та інших умінь учнів, що забезпечує  якісне засвоєння  знань з предмету.

ВИСНОВКИ

 Однією з основних вимог сучасності є проведення суттєвих змін в освіті, створення нових пріоритетів навчання і виховання особистості.

 Використання різноманітних інноваційних форм і методів  навчання у поєднанні з традиційними створює великий потенціал для інноваційної діяльності вчителя, сприяє  формуванню в учнів позитивного ставлення до оволодіння теоретичними знаннями та вироблення практичних навичок, що забезпечує соціально – психологічну і практичну готовність до служби у Збройних Силах України.

 Такі форми організації освітньої діяльності  дозволяють зробити процес навчання цікавим, корисним, не обтяжливим, приємним для учнів, забезпечити умови для розвитку їх індивідуальних здібностей, формування ключових і предметних компетентностей на уроках предмету «Захист України».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алфімов Д.В. Інноваційна освітня система: шляхи відродження // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: Збірник наукових праць / Ред. кол. Л.І.Даниленко та ін. - К.: Логос, 2010. - С. 158-160.

2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології:  Підручник. - К.: Академвидав, 2015

3. Гуревич Р.С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в підготовці майбутнього фахівця / Р.С. Гуревич // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – К., 2002. –№ 4. – С. 61–68.

4.  Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / автор-укладач Н. П. Наволокова. – Х. :ВГ «Основа», 2009. – 176 с. – (Серія «Золота педагогічна скарбниця»).

5. Коберник О.М. Підготовка майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності / О.М.Коберник, Г.І.Коберник. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://studentam.net.ua/content/view/7686/97.

6. Мартинова Ірина. Упровадження інноваційних педагогічних технологій як засіб розвитку творчого потенціалу педагога // Нова педагогічна думка - 2016. № 4 (88)

7. Машбиць Є. І., Гергей Т. Психолого-педагогічні проблеми ефективного застосування комп’ютера в навчальному процесі// Питання психології. -1985. -No3. –С.41

8. О.Огієнко, Т.Калюжна, Ю.Красильник та ін.. Інноваційні педагогічні технології:  посібник - К.:, 2016

9. Сафіулін В.І. Інноваційний пошук нових технологій навчання // Інноваційні пошуки в сучасній освіті /За ред. Л.І. Даниленко, В.Ф. Паламарчук. - К.: Логос, 2004. - С. 53-64

ВІЙСЬКОВІ САЙТИ УКРАЇНИ.

Міністерство оборони України

http://www.mil.gov.ua/

Офіційний сайт Міністерства оборони України. Тут подані: історія створення

Збройних Сил України; свіжі новини прес-служби МО; склад Збройних Сил;

опис техніки і озброєння (сухопутні війська, війська ППО, ВПС). Для кожної

бойової одиниці військової техніки наведено її тактико-технічні

характеристики.

wartime.org.ua

Військова панорама - інформаційно-аналітичний ресурс військової тематики.

Огляд військових конфліктів та військово-політичних подій в Україні та світі,

новини озброєння та інше.

http://www.milua.org/

Український воєнно-історичний портал.

http://rmclviv.wordpress.com/

Західний регіональний медіа-центр МО України.

http://www.asv.gov.ua/

Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

http://www.ucrainarma.org/

Українська військова історія. Сайт присвячений організації, озброєнню та

зовнішньому вигляду представників армій, що у різні часи перебували на

теренах України.

http://ua.igames24.com/

Військові ігри онлайн. Військові ігри онлайн представлені у всьому їхньому

розмаїтті ігрового процесу і жанрів.

http://www.mil.in.ua/

Український мілітарний портал.

http://vijsko.milua.org/

Історія українського війська у ХХ-ХХІ сторіччі.

http://zbroya.info/

Військова зброя та техніка. Озброєння, бойові та небойові машини, прилади,

апарати та інші технічні засоби, якими оснащуються збройні сили.